Статут церкви

«Бо Бог є не Богом безладу, а Богом миру».

1 до Коринтян 14:33

1. Назва та вчення Церкви

1.1

Місцева церква євангельських християн-баптистів має назву «Світло Життя» — Євангельська баптистська церква, Торревʼєха (Іспанія).

1.2

Церква «Світло Життя» є баптистською церквою та дотримується класичного баптистського вчення. Доктринальною основою Церкви є Біблія в її буквальному історико-граматичному тлумаченні, а також віровизнання євангельських християн-баптистів під редакцією Ф. П. Павлова (1906) та І. В. Одинцова (1928).

1.3

Крім того, Церква «Світло Життя» поділяє загальні баптистські принципи, які виражають основні елементи баптистської віри:

1.3.1 Святе Письмо є єдиним правилом і авторитетом у всіх питаннях віри та життя;

1.3.2 Релігійна свобода для всіх;

1.3.3 Церква Божа складається виключно з відроджених (народжених згори) людей;

1.3.4 Хрещення та Вечеря Господня належать виключно віруючим;

1.3.5 Автономія та незалежність кожної місцевої церкви;

1.3.6 Священство всіх віруючих;

1.3.7 Відокремлення церкви від держави.

1.4

У питаннях шлюбу та сексуальності Церква «Світло Життя» дотримується традиційного біблійного погляду, викладеного в документі «Позиція Церкви „Світло Життя“ щодо шлюбу, розлучення, повторного шлюбу та сексуальності».

1.5

Текст доктринальної заяви та документ «Позиція Церкви „Світло Життя“ щодо шлюбу, розлучення, повторного шлюбу та сексуальності» додаються до цього Статуту.

2. Мета Церкви «Світло Життя»

Церква «Світло Життя» створена для досягнення наступних цілей:

2.1

Сповідувати та прославляти Святу Трійцю - Отця, Сина і Святого Духа - Творця неба й землі, Вседержителя всього людства, який спас людство від вічного загибелі через жертвенну смерть Ісуса Христа на хресті;

2.2

Сповіщати благу звістку Євангелія Христа та поширювати вплив біблійної істини через силу Святого Духа серед людей, як близьких, так і далеких. Для виконання цього завдання Церква «Світло Життя» активно бере участь у приведенні грішників до Христа та у заснуванні нових церков, насамперед серед слов’янських народів, а також серед інших національностей і культур;

2.3

Виховувати членів церкви в дусі біблійної істини через спільні богослужіння, служіння малих груп та інші форми служіння, що сприяють духовному зростанню та готують віруючих до служіння Богові та людям. Особлива увага приділяється вихованню молодого покоління слов’янських віруючих. Для цього створюються умови, які забезпечують міцне дотримання біблійної істини в умовах мінливої культурної обстановки;

2.4

Поширювати вплив Слова Божого, яке здатне зробити життя кожного віруючого повним і благословенним. З цією метою Церква організовує вивчення, поширення та популяризацію Біблії у формах, зрозумілих сучасним людям. Це може включати групи вивчення Біблії, недільні школи для дітей і дорослих, християнські табори, богословську освіту, спеціалізовані навчальні групи та інші заходи, що допомагають людям краще зрозуміти значення Біблії та застосовувати її істини в повсякденному житті;

2.5

Надавати членам церкви можливості для спілкування, взаємної підтримки, взаємного збудування та служіння одне одному.

3. Членство в церкві

3.1

Членство в Церкві «Світло Життя» є привілеєм, а не правом.

3.2

Особи можуть стати членами Церкви «Світло Життя», якщо вони відповідають наступним вимогам:

3.2.1 Вони є дітьми Божими , народженими згори через особисту віру в Ісуса Христа як Господа і Спасителя, про що засвідчили через хрещення водою та послідовними проявами християнського життя;

3.2.2 Вони підтверджують авторитет, божественне натхнення, безпомилковість та достатність Святого Письма - Біблії - і готові підкорятися їй;

3.2.3 Вони погоджуються з доктринальним вченням (Розділ 1.2), яке сповідує Церква «Світло Життя»;

3.2.4 Вони приймають цей Статут, який відображає структуру та філософію служіння церкви, і погоджуються дотримуватися всіх його положень;

3.2.5 Вони готові активно брати участь у житті церкви та підтримувати її служіння, вкладаючи свій час, зусилля, здібності та фінанси.

3.3

Щоб стати членом Церкви «Світло Життя», заявник погоджується:

3.3.1 Почати відвідувати богослужіння, групи вивчення Біблії та молитвені зібрання, щоб ознайомитися з практиками служіння та життям церкви, налагодити особисте спілкування з братами і сестрами та брати участь у взаємній підтримці та служінні;

3.3.2 Ознайомитися із загальною структурою церкви, її вченням та Статутом. З цією метою за потреби можуть проводитися спеціальні навчальні заняття;

3.3.3 Заповнити передбачену форму заявки та подати її члену Ради старійшин;

3.3.4 Письмово підтвердити свою згоду з доктринами, Статутом та структурою служіння церкви;

3.3.5 Пройти особисте інтерв’ю з представниками Ради старійшин.

3.4

Рішення про прийом нових членів приймає Рада старійшин.

3.5

Після затвердження Радою старійшин нові члени представляються загальному зібранню церкви для офіційного представлення.

3.6

Члени інших церков можуть бути прийняті до Церкви «Світло Життя» на основі доброї характеристики від керівництва їхньої попередньої церкви, за умови дотримання вимог, викладених у Розділах 3.2 та 3.3 цього Статуту.

4. Привілеї та обов’язки членів церкви

4.1

У відповідь на велику любов Бога, проявлену у жертві Ісуса Христа, кожен член церкви повинен усвідомлювати необхідність регулярного занурення в молитву та вивчення Святого Письма, отримуючи таким чином розуміння Божої волі та силу для її виконання в повсякденному житті.

4.2

Кожен член церкви повинен прагнути брати участь у одній із малих груп церкви для особистого збудування, служіння іншим віруючим та досягнення нечестивих людей Євангелієм.

4.3

Кожен член церкви зобов’язаний піклуватися про церкву та молитися за неї. Лихослів’я, осуд, плітки, образлива мова, непокора серед членів церкви та непослух Раді старійшин (відповідно до Біблії) є гріхами проти церкви і несумісні з членством у місцевій церкві.

4.4

Кожен член церкви, відповідно до своїх духовних дарів, повинен прагнути брати участь у служінні церкви через різні форми взаємного служіння, що сприяють досягненню спільних цілей.

4.5

Основним обов’язком віруючих батьків є виховання своїх дітей відповідно до біблійного вчення (Повт. Зак. 6:6-9; Еф. 6:1-4; Пр. 13:24; 23:13-14), заохочуючи їхнє навернення та формуючи в них християнський характер.

4.6

Всі члени церкви можуть брати участь у формуванні загальної стратегії розвитку церкви, подаючи пропозиції та зауваження до Ради старійшин, а також спільно обговорюючи та приймаючи рішення з питань, що належать до повноважень зборів членів церкви.

4.7

Оскільки фінансове управління є привілеєм поклоніння Богові через свої фінанси, кожен член церкви повинен брати в ньому участь пропорційно до свого особистого доходу.

4.7.1 Ми визнаємо, що фінансове управління відповідає біблійному вченню про належне ведення фінансів та щедрість (2 Кор. 9:7).

4.7.2 Фінансове управління не є тягарем, а можливістю служити Богові, фінансово підтримуючи служіння Його церкви.

4.8

Члени церкви можуть добровільно вийти з членства, подавши письмове повідомлення до Ради старійшин. Члени, які перебувають під церковною дисципліною, не можуть вийти з членства, поки їхній дисциплінарний процес не буде завершений (Розділ 5).

5. Церковна дисципліна

5.1

Питання церковної дисципліни вирішуються Радою старійшин.

5.2

Члени Церкви «Світло Життя», які сповідують доктринальні помилки або чиє поведінка суперечить Святому Письму чи офіційним позиціям церкви (Розділи 1.2, 1.3, 1.4), можуть підлягати церковній дисципліні відповідно до біблійного вчення (Мт. 18:15-17).

5.3

Церковна дисципліна може здійснюватися у формі приватного застереження, застереження за участю свідків, застереження перед церквою або вигнання (екс-комунікації).

5.4

Мета церковної дисципліни — щире покаяння, відновлення правильної поведінки, примирення з Небесним Отцем та іншими людьми, а також захист віруючих від спокуси та гріха.

5.5

Якщо порушник кається та прагне виправлення, Рада старійшин може призначити наставників для надання практичної допомоги, тимчасово призупинивши дисциплінарні заходи під час наставництва.

5.6

Якщо покаяння сповідується, але не проявляється плодами, дисципліна повинна посилюватися до досягнення своїх цілей.

5.7

Якщо порушник відмовляється від покаяння, Рада старійшин приймає рішення про вигнання (екс-комунікацію), що призводить до втрати членства, пастирської опіки, участі у служінні та Вечері Господній.

5.8

Члени, які перебувають під дисципліною, можуть бути тимчасово відсторонені від служіння. Ті, хто отримав офіційне попередження, не можуть служити, брати участь у Причасті або голосувати на зборах членів церкви.

5.9

Члени, які систематично порушують цей Статут або протягом трьох місяців без поважної причини не відвідують богослужіння та збори членів церкви, можуть бути виключені з членства за рішенням Ради старійшин.

5.10

Церковна дисципліна може також застосовуватися до не членів церкви, які регулярно відвідують зібрання та ідентифікують себе як християни, але живуть у явному грісі або пропагують вчення, що суперечить Писанню чи доктрині церкви.

6. Управління церквою

6.1 Збори членів церкви

6.1.1 Кожен член церкви має право голосу при прийнятті рішень з різних питань церкви, що належать до повноважень зборів членів. Це право здійснюється через участь у обговоренні питань церкви та голосування на зборах членів. До таких питань належать:

6.1.1.1 Розгляд бюджету церкви;

6.1.1.2 Прийняття рішень щодо нерухомого майна церкви, включаючи придбання, будівництво, продаж, обмін тощо;

6.1.1.3 Інші питання, що потребують значних фінансових витрат або призводять до суттєвих змін у житті та служінні церкви.

6.1.1.4 Поточні операційні питання церкви не належать до повноважень зборів членів і вирішуються Радою старійшин із подальшим повідомленням членів церкви за потреби.

6.1.2 Рішення зборів членів вважаються легітимними, якщо у голосуванні бере участь щонайменше 50% від загальної кількості зареєстрованих членів церкви.

6.1.3 Рішення зборів членів є дійсними, якщо вони схвалені простою більшістю, тобто 50% плюс один голос від кількості учасників голосування.

6.1.3.1 Підрахунок голосів здійснюється рахунковою комісією, призначеною Радою старійшин.

6.1.4 Підготовку та проведення зборів членів церкви здійснює головний пастор або один із членів Ради старійшин за потреби.

6.1.5 Будь-який член церкви, який не перебуває під церковною дисципліною, може ініціювати обговорення питання на Раді старійшин або на зборах членів церкви.

6.1.5.1 Для цього письмова пропозиція має бути подана будь-якому члену Ради старійшин. Подані пропозиції повинні містити наступне:

• 6.1.5.1.1 Чітке формулювання пропозиції або занепокоєння;

• 6.1.5.1.2 Біблійні, логічні або практичні обґрунтування для прийняття пропозиції;

• 6.1.5.1.3 Пояснення того, як дана пропозиція сприятиме збудуванню місцевої церкви;

• 6.1.5.1.4 Опис ресурсів, необхідних для реалізації пропозиції (фінанси, час, люди);

• 6.1.5.1.5 Якщо пропозиція або занепокоєння стосується інших осіб, зазначення того, чи обговорювалося це питання з ними;

• 6.1.5.1.6 Ім’я та контактний номер телефону автора пропозиції;

6.1.5.2 Кожна пропозиція або занепокоєння реєструється секретарем Ради старійшин і розглядається Радою старійшин за першої нагоди.

6.1.5.3 Автор пропозиції може бути запрошений на засідання Ради старійшин, на якому розглядається ця пропозиція.

6.1.5.4 Щодо кожної поданої пропозиції або занепокоєння приймається рішення. Результати повідомляються спочатку автору, а потім, якщо Рада старійшин вважатиме за необхідне, питання виноситься на обговорення членських зборів.

6.2 Рада старійшин

6.2.1 Рада старійшин є основним керівним органом церкви та відповідає за стратегічні питання життя і служіння церкви. До них належать:

6.2.1.1 Віроповчальна основа церкви (Розділ 1.2);

6.2.1.2 Філософія служіння церкви;

6.2.1.3 Визначення загальної стратегії розвитку церкви;

6.2.1.4 Загальна організаційна структура церковних служінь;

6.2.1.5 Організація служінь та рад служінь, включаючи створення нових відділів або розформування існуючих за потреби;

6.2.1.6 Відбір, підготовка та затвердження церковних служителів і лідерів на різних рівнях;

6.2.1.7 Забезпечення пастирської опіки та підзвітності для всіх служителів, які входять до будь-якої ради служіння;

6.2.1.8 Здійснення пастирського нагляду за окремими сферами служіння;

6.2.1.9 Підготовка порядку денного для членських зборів та проведення таких зборів за потреби;

6.2.1.10 Питання офіційної церковної дисципліни;

6.2.1.11 Представлення бюджету, підготовленого фінансовим відділом, на розгляд членських зборів з його подальшим затвердженням;

6.2.1.12 Нагляд за виконанням бюджету та фінансовою дисципліною, включаючи призначення аудиторської комісії та проведення регулярних перевірок фінансових звітів та витрат;

6.2.1.13 Затвердження компенсацій та пільг для персоналу церкви, які є членами та служителями місцевої церкви;

6.2.1.14 Питання щодо створення нових платних посад або скорочення існуючих;

6.2.1.15 Координація загального розкладу заходів, що проводяться різними церковними служіннями, підготовка річного плану служіння та внесення змін до нього за потреби;

6.2.1.16 Вирішення конфліктів, що виникають між відділами служіння або їхніми лідерами;

6.2.1.17 Представлення церкви перед державними та адміністративними органами влади;

6.2.1.18 Питання міжцерковного співробітництва.

6.2.2 Членами Ради старійшин можуть бути лише духовно зрілі чоловіки, які відповідають вимогам до старійшини/пастиря/єпископа, викладеним у 1 Тимофія 3:1-7, Тита 1:6-9 та 1 Петра 5:1-3. Лідери окремих церковних служінь також можуть бути запрошені до участі в Раді старійшин за згодою складу старійшин.

6.2.3 Кількість членів Ради старійшин базується на кількості кваліфікованих служителів, яких Бог підіймає та закликає до пастирського служіння, згідно з 1 Петра 5:1-3; Дії 20:28; та Филип’ян 1:1. Через різні ролі та обов'язки не всі служителі повинні бути однаково обдарованими, однаково освіченими, отримувати фінансову підтримку або бути задіяними в служінні Слова (1 Тимофія 5:17).

6.2.4 Призначення додаткових членів до Ради старійшин здійснюється за потреби на розсуд Ради старійшин за умови дотримання таких вимог:

6.2.4.1 Кандидати висуваються чинною Радою старійшин з-поміж служителів, які довели свою кваліфікацію та вірність, несучи служіння в одній із рад служіння церкви;

6.2.4.2 Кожен кандидат оцінюється чинною Радою старійшин на відповідність вимогам, викладеним у 1 Тимофія 3:1-7, Тита 1:6-9 та 1 Петра 5:1-3.

6.2.5 Член Ради старійшин може бути відсторонений від служіння через фізичну неможливість брати участь у роботі Ради, втрату духовної кваліфікації, незгоду з віровченням церкви, нездатність служити прикладом духовної зрілості для церкви або з інших причин, що роблять таке служіння неможливим.

6.2.5.1 У випадках гріха звинувачення проти члена Ради старійшин приймається лише за свідченнями двох або більше свідків (1 Тимофія 5:17-20).

6.2.5.2 Остаточне рішення про відсторонення члена від служіння в Раді старійшин має бути прийняте одноголосно всіма членами чинної Ради старійшин з подальшим інформуванням церкви.

6.2.6 Член Ради старійшин може тимчасово призупинити своє служіння в Раді через особистий стан здоров'я, сімейні обставини, місіонерське служіння, духовну кризу, навчання тощо. Для цього він повинен подати відповідний запит одному з членів Ради старійшин.

6.2.6.1 Призупинення служіння має бути обговорене та затверджене рішенням Ради старійшин;

6.2.6.2 Служитель, який призупинив свою участь у Раді старійшин, не має права голосу протягом затвердженого періоду;

6.2.6.3 Після завершення цього періоду Рада старійшин повинна підтвердити його відповідність духовним вимогам до старійшини/пастиря/єпископа, викладеним у 1 Тимофія 3:1-7, Тита 1:6-9 та 1 Петра 5:1-3, після чого він може відновити служіння в Раді.

6.2.7 Головою Ради старійшин є Провідний пастир церкви. Його перший помічник виконує обов'язки заступника голови.

6.2.8 Рада старійшин обирає секретаря зі свого складу, до обов'язків якого входить ведення протоколів усіх засідань Ради. У цих протоколах мають бути зафіксовані місце проведення зустрічі, час, список присутніх, порядок денний, усі пропозиції та рішення, прийняті з кожного обговорюваного питання. Усі протоколи підлягають постійному архівуванню.

6.2.9 Якщо питання, що розглядається, стосується члена Ради старійшин, він не може брати участь у голосуванні.

6.2.10 Рада старійшин може за потреби залучати до своєї роботи інших церковних служителів без надання їм права голосу.

6.2.11 Рада старійшин є остаточним арбітром у будь-яких суперечках, що виникають у процесі церковного служіння, його відділів або між окремими членами.

6.3 Провідний пастир

6.3.1 Провідний пастир повинен відповідати біблійним вимогам до членів Ради старійшин, а також мати дари в проповіді, досвід духовного керівництва, особисте молитовне життя та пастирську опіку над членами церкви.

6.3.2 Основним обов'язком Провідного пастиря є здійснення біблійного керівництва церквою через проповідь, пастирське консультування, духовну підготовку лідерів тощо. У всіх аспектах свого служіння він повинен бути вірним Біблії в її природному, історико-граматичному тлумаченні.

6.3.3 До обов'язків Провідного пастиря входить:

6.3.3.1 Присвячення більшої частини свого служіння вивченню та проголошенню Божого Слова та молитві, включаючи регулярні проповіді та особисту молитовну опіку про членів церкви;

6.3.3.2 Надання пастирської опіки членам церкви особисто або через інших старійшин чи служителів;

6.3.3.3 Здійснення загального духовного керівництва церквою та Радою старійшин;

6.3.3.4 Духовний нагляд та підготовка служителів на різних рівнях;

6.3.3.5 Координація служінь різних церковних відділів;

6.3.3.6 Проведення богослужінь;

6.3.3.7 Провідний пастир має право на постійній основі брати участь у роботі всіх рад та груп, що діють у церкві.

6.3.4 У разі розширення церковного служіння Рада старійшин може обрати зі свого складу одного або кількох помічників пастиря, відповідальних за підтримку служіння Провідного пастиря та нагляд за конкретними відділами служіння.

6.3.5 Провідний пастир та його помічники підзвітні у своєму служіння Раді старійшин.

6.3.6 Провідний пастир може бути звільнений від служіння з таких причин:

6.3.6.1 За власним бажанням, у такому разі пастир повинен повідомити Раду старійшин за три місяці до фактичного припинення служіння;

6.3.6.2 У разі втрати кваліфікації служителя, викладеної у 1 Тимофія 3:1-7, Тита 1:6-9 та 1 Петра 5:1-3. У такому разі факт гріха або втрати кваліфікації має бути підтверджений одноголосним рішенням усіх членів чинної Ради старійшин з подальшим інформуванням церкви.

6.3.7 Пастир може отримувати повну або часткову підтримку від церкви. Конкретні умови та розмір фінансової підтримки обумовлюються в спеціальній угоді, затвердженій Радою старійшин.

6.3.8 Вибір нового Провідного пастиря здійснюється Радою старійшин. Обраний кандидат представляється церкві для затвердження на спеціально скликаних членських зборах. Для обрання необхідно не менше 75% голосів учасників голосування за умови участі не менше 50% від загальної кількості зареєстрованих членів.

6.3.9 У разі хвороби або тимчасової відсутності Провідного пастиря його служіння виконує його перший помічник або інший член Ради старійшин за призначенням пастиря або Ради.

6.4 Служителі (Диякони)

6.4.1 Для забезпечення ефективного служіння в церкві за потреби можуть призначатися служителі (диякони). Їхнім основним обов'язком є надання всебічної допомоги старійшинам у їхньому служінні збудування церкви.

6.4.2 Диякони повинні відповідати вимогам, викладеним у 1 Тимофія 3:8–13, а також мати добре розуміння віровчення та філософії служіння церкви, володіти специфічними дарами для служіння, підтримувати особисте молитовне життя та вміти ефективно працювати в команді.

6.4.3 Диякони призначаються Радою старійшин на основі вищезазначених вимог. Необхідне одноголосне рішення всіх членів Ради старійшин. Після призначення вони представляються церкві для молитви.

6.4.4 Диякон може бути звільнений від служіння через втрату духовної кваліфікації, фізичну неможливість брати участь у служінні або з інших причин. Для цього необхідне затвердження щонайменше 75% голосів Ради старійшин.

6.4.5 Усі диякони підзвітні у своєму служінні Раді старійшин.

6.5 Ради служінь

6.5.1 Для забезпечення ефективного служіння в церкві можуть створюватися різні ради служінь, відповідальні за конкретні сфери, зокрема:

6.5.1.1 Рада молодіжного служіння;

6.5.1.2 Рада дитячого служіння;

6.5.1.3 Рада служіння прославлення;

6.5.1.4 Рада місіонерського служіння;

6.5.1.5 Рада молитовного служіння;

6.5.1.6 Рада дияконського служіння;

6.5.1.7 Інші ради, що сприяють загальному розвитку та збудуванню церкви.

6.5.2 Ради служінь вирішують питання, пов'язані з їхніми відповідними сферами служіння.

6.5.3 Членами ради служіння можуть бути духовно зрілі члени місцевої церкви, які розуміють віровчення та філософію служіння церкви, мають досвід у відповідній сфері та здатні до спільної праці з іншими служителями.

6.5.4 Члени кожної ради служіння призначаються Радою старійшин на основі вищезазначених вимог з-поміж членів місцевої церкви, які активно несуть служіння у відповідній сфері. Призначення кожного нового члена ради вимагає одноголосного рішення Ради старійшин.

6.5.5 Члени ради служіння можуть бути виведені зі складу ради через втрату духовної кваліфікації, фізичну неможливість брати участь або з інших причин. Для цього необхідне одноголосне рішення Ради старійшин.

6.5.6 Кожна рада служіння безпосередньо підзвітна Раді старійшин.

6.5.7 Лідер кожної ради служіння може за потреби залучати інших членів місцевої церкви, які активно служать у цій сфері, але ще не є постійними членами ради.

6.5.8 Член Ради старійшин може за дорученням Ради брати участь у роботі будь-якої ради служіння за потреби.

7. Церковні фінанси та адміністрація

7.1 Бюджет церкви «Світло життя» складається з добровільних пожертвувань членів церкви, відвідувачів богослужінь, приватних осіб та організацій, що бажають підтримати служіння церкви «Світло життя». Для членів церкви «Світло життя» фінансова підтримка церковного служіння є почесним обов'язком, прийнятим під час вступу до церкви.

7.2 Річний план використання коштів (бюджет церкви) затверджується Радою старійшин після попереднього представлення церкві на членських зборах.

7.3 Для попередньої підготовки бюджету та нагляду за фінансовим станом церкви Рада старійшин призначає фінансовий відділ зі свого складу, до обов'язків якого входить:

7.3.1 Попередня підготовка бюджету для затвердження Радою старійшин;

7.3.2 Поточний контроль за виконанням церковного бюджету та інформування Ради старійшин про питання, що потребують негайної уваги;

7.3.3 Огляд фінансового стану кожного відділу служіння для забезпечення найбільш ефективного використання церковних коштів;

7.3.4 Періодичні аудити фінансової діяльності церкви для забезпечення належного використання коштів та ведення точної фінансової звітності. Аудити повинні проводитися не рідше одного разу на рік і можуть залучати незалежних професійних аудиторів. Результати аудиту представляються Раді старійшин, а потім — членським зборам.

7.4 Аудиторська комісія призначається Радою старійшин і повинна складатися щонайменше з трьох осіб з освітою та досвідом у фінансовій сфері, достатнім для оцінки фінансового стану церкви.

7.5 Будь-який член Ради старійшин має право ознайомитися з будь-якими фінансовими документами церкви за наявності обґрунтованих сумнівів щодо їхньої точності або підозр у фінансових порушеннях.

7.6 Скарбник церкви призначається Радою старійшин і відповідає за ведення точного обліку всіх фінансових доходів та витрат.

7.7 Бухгалтер церкви призначається Радою старійшин і відповідає за підготовку всієї необхідної документації, пов'язаної з фінансовою діяльністю церкви, а також за своєчасну та точну сплату податків та інших обов'язкових платежів відповідно до державних законів.

7.8 Спеціальні (позабюджетні) збори можуть проводитися за потреби для конкретних цілей, таких як підтримка місіонерського служіння або надзвичайні потреби членів церкви. Такі збори можуть проводитися лише за рішенням Ради старійшин.

7.9 Церква має офіційний статус неприбуткової релігійної організації та користується відповідними податковими пільгами, передбаченими державним законодавством.

7.10 Усі пожертвування, отримані церквою від фізичних осіб або організацій, фіксуються поіменно, за винятком анонімних пожертвувань.

7.11 Рада старійшин має право відмовитися від будь-якого дару або пожертвування, якщо вона визначить, що його прийняття суперечитиме загальному добробуту церкви або цілям церкви, зазначеним у цьому статуті.

7.12 Кожен жертводавець має право отримати офіційний документ, що підтверджує суму його пожертвувань, за винятком анонімних внесків.

7.13 Лише особи, спеціально уповноважені документованим рішенням Ради старійшин, можуть офіційно представляти церкву перед державними, адміністративними, фінансовими або іншими організаціями та підписувати юридичні або фінансові документи від імені церкви. Таке повноваження має бути зафіксоване в протоколі та підтверджене видачею офіційного документа. Ці повноваження можуть бути загальними або обмеженими конкретними ситуаціями. Без такого повноваження жоден церковний лідер, член або представник не може діяти від імені церкви в питаннях, що передбачають державні, адміністративні або фінансові зобов'язання. Церква не несе відповідальності за зобов'язання, взяті від її імені неповноважними особами.

8. Вирішення суперечок

8.1 Усі суперечки, що виникають між членами церкви, служителями або іншими працівниками церкви щодо віровчальних питань, церковної практики, традицій, церковних фінансів або майна, вирішуються виключно Радою старійшин. Рішення приймаються після молитовного роздуму в дусі лагідності та смирення, при цьому кожен член Ради виявляє повагу до поглядів інших і вважає один одного вищим за себе.

8.2 Рішення, прийняті Радою старійшин з питань, що входять до її компетенції, є остаточними і можуть бути переглянуті лише за рішенням Ради старійшин.